ОСОБЕННОСТИ ДЕРМАТОЗОВ, СОПРОВОЖДАЮЩИХСЯ ЗУДОМ В ОБЛАСТИ ГОЛОВЫ И ШЕИ
На сегодняшний день дерматозы, которые сопровождаются зудом в области головы и шеи у кошек и собак, часто встречаемое явление. Среди пациентов, обращающихся с проблемами, связанными с поражением кожного покрова, практически у каждого второго отмечается зуд. Однако на ряду с зудом возможны и другие симптомы, такие как алопеции, милиарный дерматит, еозинофильные язвы в ротовой полости. Зудом, а также поражениями в области головы и шеи у кошек и собак сопровождается множество заболеваний, которые в зависимости от причин можно разделить на шесть основных групп: паразитозы, аллергии, аутоимунные дерматозы, кожные инфекции, вирусные инфекции, кожные опухоли. Отметим, что среди паразитозов наиболее частыми заболеваниями, сопровождающимися зудом, есть: отодектоз, нотоедроз, власоеды, хейлителиоз, демодекоз, тромбикулез. При этом причинами зуда аллергического происхождения наиболее частыми есть блошиный аллергический дерматит, пищевые аллергии, аллергены окружающей среды – атопическая аллергия и аллергия на укусы комаров. Среди инфекционных поражений частыми есть бактериальная, грибковая (малассезиозная) инфекции и дерматофитозы. Причины вирусных дерматозов – герпес–вирусная инфекция, оспа. Аутоимунными проявлениями дерматозов является листовидная пузырчатка. К кожным опухолям относится епителиотропная кожная лимфома, мастоцитома. Отдельно можно выделить «синдром грязной морды» у персидских котов, связанный с нарушением кератинизации и последующим наслоением секундарной микрофлоры (бактерии, дрожжи). Важным моментом при этом есть проведение диагностики дерматозов в области головы и шеи, которую осуществляют по следующей схеме: сбор анамнеза, осмотр животного, диагностические тесты. Продолжение в подробнее.
В США пес стал первым в мире животным с бионическими протезами
видео с бионическими протезами Наки
Бездомный рыжий пес из США по кличке Наки стал первой в мире собакой, которой бионические протезы заменили все ее четыре лапы, сообщает интернет-ресурс Incredible features.
Наки и его братьям и сестрам было всего лишь пять недель, когда хозяева оставили выводок вместе с домом в штате Небраска, за который не смогли больше платить кредит, и переехали в другие края.
Щенки чудом выжили в суровую зиму, но Наки постигло еще одно испытание - щенок, лежа в замерзшей луже, отморозил себе все четыре лапы.
Умирающего щенка подобрал ветеринарный техник Кристи Томлинсон из местного собачьего приюта. Томлинсон рассказал местным жителям о судьбе Наки и начал сбор средств на имплантацию бионических протезов.
Ему удалось собрать пожертвования на две задние искусственные лапы, а два передних протеза специализированная ветеринарная клиника Orthopets, оперировавшая Наки, предоставила ему бесплатно. Этот ветеринарный центр расположен в Денвере, в соседнем с Небраской штате Колорадо.
Пес продемонстрировал чудеса выживаемости и очень быстро освоил искусственные лапы. Теперь Наки бегает и играет точно так же, как любые собаки в его возрасте.
Это первый случай в ветеринарной практике, когда бионические протезы заменили все четыре конечности животного.
Ранее были известны случаи имплантации котам и собакам в США и Великобритании протезов одной или двух конечностей, которые благополучно прижились к собственным нервным окончаниям.
Видео кот с бионическими протезами лап
Двухлетний кот Оскар в прошлом году потерял обе задние лапы, попав под зерноуборочный комбайн.
Профессору Ноэлю Фитцпатрику, ветеринару и специалисту по протезированию из графства Суррей, удалось провести сложную операцию - коту были пришиты бионические протезы, соединенные непосредственно с суставом.
Врач вставил протезы задних лап в кости ног кота и закрепил их там; затем, применяя специальное лекарство, добился того, что вокруг протезов наросла костная ткань, кожа и шерсть.
"Оскар – первый в мире кот, имеющий остеоинтегрированные протезы, соединенные напрямую с кожей и суставом. Это чудо биомеханики", - сказал профессор Фитцпатрик.
Операция длилась девять часов и обошлась в $6 тысяч…Встать на ноги Оскар пытался уже на следующий день после операции.
Перший у світі досвід по штучному заплідненню собак було проведено в Італії в 1780 році.
Абат Спаланцані ввів кілька крапель сперми пса в статеві шляхи суки, яка успішно завагітніла і рівно через два місяці народила шість цуценят. Цей досвід справив фурор. Дійсно, теорія запліднення тоді ще не була створена, і вважалося, що сперматозоїди і є ті мікроскопічні істоти, які розвиваються в організмі матері. Тільки в середині двадцятого століття вчені відновили дослідження та вивчення можливостей штучного осіменіння та перспектив, які вона відкриває для селекційної роботи у тваринництві. Американський вчений доктор фут провів численні досліди на собаках. Крім того, він розробляв рецептуру розчинів, призначених для консервування сперми. У 70-ті роки розвиток собаківництва стимулювало проведення досліджень у цій області, і в 1973 році в Техасі група ветеринарів під керівництвом доктора Зігера отримала перший послід від суки, яка була штучно запліднена замороженою спермою.
У Європі перший дослідний центр штучного осіменіння собак був створений у Ветеринарному інституті м. Осло (Норвегія) на базі лабораторії професора Андерсена. Скандинавці не могли в'язати своїх сук з псами, які проживали за кордоном через суворі санітарні бар'єри та карантину в їхніх країнах. З метою збагачення генофондів і розвитку порід заводчики були дуже зацікавлені в імпорті сперми. Крім того, активне розведення лисиць хутрових порід в Скандинавії дозволило ветеринарам удосконалювати різні методики штучного осіменіння, застосовні й для собак. Ідея норвезьких ветеринарів отримала свій розвиток в європейських країнах, і в 1981 році професор Ветеринарної школи Мезон Альфор (Франція) доктор Тере отримав завдання Центрального Кінологічного суспільства та Міністерства сільського господарства почати дослідження щодо заморожування сперми собак і вдосконалення методик штучного запліднення. У квітні 1982 року вперше були отримані породисті цуценята, що народилися в результаті штучного запліднення замороженою спермою, - грейхаунд Нора де Брехеліант народила 9 цуценят. Сперма пса Кара'с Улісса була заморожена за кілька місяців до запліднення. Однак знання про репродуктивну здатність собак були в достатній мірі фрагментарними і часто емпіричними, у порівнянні зі знаннями про репродуктивну здатність у інших домашніх тварин (наприклад, корів) або з аналогічним напрямком у медицині. В перші роки існування центру в Мезон-Альфор основні дослідження були спрямовані на вивчення статевого циклу суки, з метою точного визначення термінів утворення і дозрівання яйцеклітин, а отже, вибору оптимального моменту для запліднення. Крім того, велика увага приділялася вдосконаленню методик консервації собачої сперми. Тільки в 1985 році була створена реальна комерційна структура для координації досліджень і збору інформації в галузі штучного осіменіння собак, управління банком консервованої сперми та навчання ветеринарів-фахівців у цій галузі. У Центрі досліджень проблем репродукції собак (CERCA), особливо в 1988 році, детально були вивчені всі аспекти штучного запліднення у собак, розроблені методики і конкретні рекомендації заводчикам.
Існує три методи штучного осіменіння собак
I. Осіменіння свіжою спермою. Цей найбільш поширений спосіб полягає в отриманні сперми у пса в присутності суки, визначенні під мікроскопом якості цієї сперми і введення її в статеві шляхи суки, підготовленої до осіменіння. Попередньо детально вивчається час овуляції у суки з вимірюванням прогестурону, дослідженням мазку з піхви та вагіноскопією. Цей метод застосовується найчастіше у випадку відмови від спаровування з боку пса або суки (сука занадто незалежна або агресивна; пес занадто боязкий або у нього слабко виражений статевий інстинкт), коли в'язка неможлива. Наприклад, дуже часто "недосвідченість" партнерів (особливо у собак малих порід) призводить до повного "краху", навіть якщо вони залишаються наодинці протягом декількох годин. В інших випадках різниця в розмірах пса і суки може бути настільки значною (надто маленький пес і велика сука у карликових порід або занадто великий і важкий пес у великих порід), що пес просто не може покрити суку. Буває, що під час в'язання у партнерів не буває "замку", що ставить під сумнів успіх запліднення. Перераховані причини змушують власників вдаватися до штучного осіменіння, нарешті, деякі суки мають аномалії розвитку статевих органів (опущення піхви, стеноз або внутрішні закриття шийки матки, які перешкоджають проникненню статевого члена пса). Такі суки не можуть бути зав'язані природним чином і матимуть потомство тільки у випадку штучного осіменіння. У псів також можуть бути проблеми (переломи чи інші захворювання), що заважають їм в'язати сук. Штучне запліднення свіжою спермою надає заводчикам простий "терапевтичний" засіб для вирішення проблеми. Якщо уважно спостерігати за "полюванням" суки і точно визначити оптимальний момент для запліднення, то результати штучного осіменіння бувають просто прекрасними - 85%, іншими словами, практично ідентичними, як при природному паруванні.
II. Осіменіння замороженою спермою. Цей метод передбачає використання для запліднення замороженої при дуже низькій температурі (-196 'С, температура рідкого азоту) сперми, термін придатності якої практично не обмежений. Оскільки певна кількість сперматозоїдів руйнується в процесі заморожування, а собача сперма і без того бідна сперматозоїдами в порівнянні зі спермою інших домашніх тварин, використання цього методу не дозволяє повною мірою реалізувати генетичний потенціал пса. Так, один заморожений еякулят пса дозволяє запліднити від однієї до п'яти сук. Активність сперми повинна бути не меньшою, ніж 100 000 в одному мл. Ось чому дана методика штучного осіменіння практично не застосовується у випадках неможливості в'язки або відмови від неї. Штучне запліднення замороженою спермою застосовується виключно в генетичних цілях. Ця методика дозволяє використовувати еталонну сперму навіть у тому випадку, коли її "власник" недосяжний (помер або хворий), якщо він вже застарий, щоб в'язати, якщо його стерилізували або продали. Цей метод дозволяє клубам і власникам покращувати генофонд популяції і виключати генетичні аномалії, завжди маючи в запасі здорову сперму цінного пса, якою можна скористатися у разі потреби. Він дозволяє заводчикам раціонально використовувати в запланованих комбінаціях еталонних псів, з суками також має велику генетичну цінність. Нарешті, цей метод значно полегшує міжнародний генетичний обмін, особливо за наявності митних або санітарних бар'єрів. Оскільки під час заморожування сперми відбувається часткове зниження її концентрації та запліднюючої здібності, результати такого штучного осіменіння трохи нижче, ніж при штучному заплідненні свіжою спермою. Техніка осіменіння замороженою спермою досить складна і полягає в тому, що сперму необхідно вводити безпосередньо в порожнину матки суки, а це можуть зробити тільки спеціально навчені ветеринари. Тим не менш, цей метод досить успішно застосовується в світі, і рівень позитивних результатів досягає 70%.
III. Осіменіння охолодженою спермою. Одразу після отримання та оцінки еукулят розбавляють спеціальним синтетичним середовищем та зберігають, охолоджувати необхідно до +5 ° С (у звичайному холодильнику) протягом 10 діб при використанні розчинника minitube. Процедура осіменіння собак охолодженою спермою аналогічна класичній схемі запліднення; перед введенням дози, сперму підігрівають на водяній бані. У випадку застосування високоякісних розріджувачів і проведення осіменіння в оптимальний, по відношенню до овуляції, час, можна отримати від охолодженої сперми високу (75-88%) заплідненість. Але зазвичай результативність осіменіння охолодженою спермою на 20% нижче, у порівнянні з використанням свіжоотриманої сперми.
В Україні штучним заплідненням собак з використанням обладнання компанії Minitube, займається Клєцов Андрій Михайлович, ветеринарний лікар клініки дрібних тварин "Ветдопомога" м. Суми. Використовуючи усі 3 методи запліднення собак, під контролем естрогену, прогестерону, лютінізуючого гормону, мазку з вульви, та вагіноскопії.
Телефон попереднього запису та консультацій, +380 542 798189, +380 67 7815131
Искусственным осеменением собак, а также изучением патологической течки (эструса) в Украине занимается ветеринарный врач Клецов Андрей, с использованием оборудования компании Minitube.
Определение овуляции у сук с использованием 3-х основных методов: - Вагинальная цитология (мазок-отпечаток, истечения с влагалища во время течки) - Контроль уровня прогестерона в крови, а также с графиком кривых эстрогена и лютеинизирующего гормона
Существует масса заблуждений по поводу кормления маленьких крольчат. Многие кормят их морковкой и свеклой, некоторые дают им коровье молоко. Но стоит знать немного правил: что можно и чего давать крольчатам. Итак, крольчат в возрасте от 1 до 3 месяцев можно кормить ТОЛЬКО сеном и сухим кормом, поить - ТОЛЬКО чистой фильтрованной водой. Корм лучше всего брать специальный для маленьких крольчат, например, такой как Prestige Cuni Unior Nature Super Premium или Padovan Junior Сoniglietty. Ни в коем случае крольчатам до 3 месяцев нельзя давать сырые корма, такие как морковь, свекла, трава... От них у крольчат вздувается животик, что может привести к летальному исходу. Лишь достигнув этого возраста нужно очень аккуратно и не спеша, вводит в их рацион сырые корма. Молоко, же не стоит давать ни в каком возрасте, оно крольчатам просто не нужно. От 0 до 1 месяца они получают его от мамы-крольчихи, затем легко переходят на выше перечисленные корма. Помните, мы в ответе за тех, кого приручили. Покупая крольчонка, не забывайте, что это живое существо и будущий член семьи, но не игрушка!!! Делайте Ваш выбор осознано и взвешено!!!
Попробую описать как делаю я летающий шприц для отлова агресивных животных
Изготовление шприца: Берём шприц 5 см3 трёхкомпонентный (с резиновым поршнем), обрезаем ножницами ушки на цилиндре (те за которые хватаемся указательным и средним при инъекции). Обрезаем шляпку плунжера (толкатель поршня) ту в которую тыкаем большим пальцем
Работы с плунжером Способ №1 (резинка для денег) Делаем прокол раскалённой иглой под бывшей шляпой. В образованное отверстие проводим тонкую проволоку (можно леску, нитку) и за нитку фиксируем лоскут ткани (обычно красный) - это будит хвост "дротика". Пару отверстий в плунжере рядом возле хвоста и на самом цилиндре (идеально вырез чтобы набросить резинку). Намотали резинку и шприц готов.
Способ №2 "Пружинка" Обрезанный плунжер уменьшаем (т.е. условно делаем иглу) обрезая ребра жесткости для того чтобы надеть на плунжер пружину (которая войдёт в цилиндр), на краю делаем хвост дротика Готовый плунжер засунули в цилиндр (обрезав лишнюю пружину) и края цилиндра аккуратно оплавили на огне и загнули вовнутрь.
Изготовление иглы: Берём иголку типа G18 1,2mm×40mm розовая (идёт вместе с системами ПК) Острый край запаиваем аккуратно оловом, при этом не теряя остроту (можно забить, сдавить...) в 2-4 мм от запайки делаем надсечку натфилем (пилочкой для ногтей) при этом выпиляв ~30-40% окружности.
Вуаля шприц с иглой готов Набираем раствор и затыкаем боковое отверстие иглы нанизывая ластик (резинкой стиралкой) маленьким куском.
Изготовление ствола Идём на рынок и покупаем 1-1,5 метра пластиковой трубы "3/4" (чуток больше по диаметру шприца)
