Контроль безпеки продукції на внутрішньому ринку необхідно посилити.

Реформа галузі: даєш приватника...
- Іван Юрійович, у свою попередню каденцію Ви почали реформування галузі з переходу ветеринарних лікарів у ряді областей на приватну практику. Яка зараз ситуація?
Президент України Віктор Янукович доручив усім відомствам внести галузеві пропозиції щодо перспективного плану розвитку держави. Наші стосуватимуться реформування державної служби ветеринарної медицини і переходу в масштабному варіанті на приватну практику.
З початку реформування галузі пройшли три роки, і ми вже маємо перші позитивні і негативні результати. Все проходить нормально за винятком нюансу – стан на сьогодні державного бюджету. Відповідно до законодавства про приватну практику ветлікарів, вони окрім лікувальної роботи проводять протиепізоотичні заходи, це оплачується з держбюджету. У зв`язку з тим, що кошти були обмежені, утворилася заборгованість. Сума незначна. Зараз ми на рівні віце-прем`єр-міністра Віктора Слаути, міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка домовилися з Міністерством фінансів, що кошти, яких бракує, нам перерахують і найближчим часом гроші будуть виплачені.
- Які області вже перейшли на приватну практику?
«Приватники» працюють в Тернопільській області, Івано-Франківській і частково в Хмельницькій. Волинь горить бажанням перейти на таку практику, ми цю роботу прискорюватимемо.
- Коли програма охопить всю Україну?
Я не думаю, що ми переведемо одночасно всю службу на приватну практику. Це відбуватиметься еволюційним шляхом - область готова до роботи в таких умовах, фахівці пишуть заяви на отримання ліцензії, ми їх кваліфікуємо, вирішуємо, де зберігатимуться медикаменти, біопрепарати. Для цього зараз приступаємо до розробки спеціальної програми.
- А як вирішуватиметься питання, якщо в населеному пункті немає ветлікаря?
Без ветеринарного фахівця жодне село не залишиться, ми зобов`язані забезпечити кожен населений пункт послугами ветеринарної медицини. На сьогодні цей принцип виконується.
- Чи будуть доступні послуги приватника-ветлікара для сільського населення?
Послуги вже діють і вони доступні для населення. Не можна назвати певну суму, оскільки вона залежить від ряду чинників. Немає єдиних платних тарифів, все залежить від регіону.
- Як контролюються тарифи?
Тарифи звичайно контролюються. Але є й інша сторона медалі – якщо у якогось лікаря вони будуть дуже завищені, то до нього просто не звертатимуться.
- Навіть якщо він єдиний ветлікар в населеному пункті?
Все розставить на свої місця конкуренція. І коли вона сформується в приватній практиці, послуги ветеринарів стануть дешевшими.
- Які ще реформи окрім приватної практики чекають галузь?
Ми плануємо реалізацію ряду державних програм, зокрема, розвитку біологічної промисловості. Нам необхідно самим виробляти певні препарати. Вітчизняна вакцина за якістю нічим не поступається зарубіжним аналогам, але при цьому вона значно дешевша. Я вже підписав наказ про створення комісії для незалежної атестації біологічних фабрик. Вона, окрім аудиту підприємств, укладе реєстр біопрепаратів і внесе свої пропозиції, ми їх обробимо і передамо в уряд. Для розвитку цієї сфери необхідні кошти як державні, так і інвестиційні. Це ще один напрям, з яким ми серйозно працюватимемо.
Потенційний експорт
- Яка ситуація з інспекцією українських переробних підприємств, коли будуть відкриті кордони для нашої продукції?
Російські фахівці ветеринарної медицини провели чергову інспекцію наших підприємств. Але коли ми одержимо дозвіл на експорт, складно сказати. Зараз результати аудиту узагальнюються і вивчаються. Крім того, ми знову звернулися в Россільгоспнагляд щодо чергової інспекції. Але питання в іншому – чи готові наші підприємства до перевірки? Охочих багато, але раз по раз ми ухвалюємо рішення їх не показувати. З такими підприємствами ми проводимо постійну роботу: або вони покращать умови виробництва, або ми їх закриємо. Найбільші виробники постаралися в цьому плані, вони і складають практично весь експортний потенціал країни.
- Які підприємства перевірятиме чергова інспекція?
М`ясомолочні і птахівничі. Перевірять тих, хто, так би мовити, підтягся і виконав всі вимоги. Росія ставить специфічні умови, щоб було дотримано ветеринарне законодавство Російської Федерації, а воно набагато суворіше, ніж Європейського Союзу.
- Недавно Ви повернулися з Білорусі. Чи відкриє країна ринок для українських експортерів тваринницької продукції?
Ми провели ряд зустрічей з білоруськими чиновниками, надали матеріали, що виявлені раніше недоліки усунуто. Я одержав запевнення від ветслужби Білорусі, що нашим підприємствам буде дозволено експорт. Вже одержали дозвіл на ввезення з України певної продукції, зокрема, птахівницької, м`ясної і молочної.
Крім того, ми продовжуємо інспекцію білоруський підприємств на предмет імпорту.
- А коли українське птахівництво зможе вийти на ринок Європейського Союзу?
Остання європейська місія, яка інспектувала птахівницькі підприємства, на мою думку, залишилася задоволена результатами перевірки. Але питання відкриття кордону не просте. Зараз вирішується, чи досить того, що вони побачили, або ще пришлють місії. Днями повинні одержати висновки перевірки, і тоді оцінимо ситуацію. Я переконаний, що наші птахівницькі підприємства вже відповідають європейському рівню.
Відповідати за якість
- Як контролюється імпорт тваринницької продукції, у нас такі ж жорсткі вимоги?
Ми хочемо обмежити ввезення в Україну безпечної для організму людини, але не дуже якісній продукції, відповідні пропозиції будуть передані в уряд. Хочемо піти шляхом РФ і навести лад у цій сфері. Наші м`ясні підприємства мають дозволи на експорт продукції до Росії, але не везуть туди, тому що повинні поставляти напівтуші, туші і четвертини, а не заморожені блоки. Росія не хоче брати навіть нашу готову продукцію, тому що може завозитися реекспортне м`ясо з інших країн, перероблятися в ковбасні вироби і потім поставлятися в РФ. І ми підемо таким шляхом. Це не просто зробити, оскільки Україна є членом СОТ, але ініціюватимемо посилення законодавства у цій частині, до чого вже приступили. Віце-прем`єр-міністр дав нам на розгляд таких документів два тижні.
- А як же лобі імпортерів?
Я не знаю лобі імпортерів в Україні, я знаю, що я глава Державного комітету ветеринарної медицини, який зобов`язаний забезпечити безпеку продуктів, які ввозяться в країну і продуктів, які вивозяться.
- Недавно народний депутат Терьохін зареєстрував у Верховній Раді законопроект про спрощення фітосанітарного і ветеринарного контролю на кордоні. Як із цим зістиковуються Ваші плани щодо посилення контролю?
У 2005 році Кабмін прийняв постанову, згідно з якою ветеринарний, фітосанітарний, санітарний і радіологічний контроль проводиться при необхідності, якщо митник запідозрив неладне. Ми з цим документом боролися 5 років, дане рішення невірне, оскільки, при всій повазі до митниці та інших служб, не може людина без спеціальної освіти проводити перевірку. Це має робити кваліфікований фахівець, ухвалювати рішення потрібно протягом 10 хвилин. Часу на роздуми немає. Поки напишуть запит митникам, поки він пройде всіма каналами, наприклад, африканська чума свиней потрапить на територію країни і згорить тваринництво в державі. Тому даний документ потрібно скасувати, тим паче він суперечить міжнародній конвенції.
Крім того, якщо ми з кордону приберемо ветеринарну службу, навіть з документообігу, Росія відразу прикриє експорт з України під приводом того, що ми не можемо підтвердити контроль. Тоді наші лобісти повернуться до даного питання.
- А чим викликана поява законопроекту Терьохіна?
Згадана постанова Кабміну суперечила законам про ветеринарну медицину, про безпеку і якість харчових продуктів, на ділі воно не виконувалася, ми продовжували працювати на кордоні. У зв`язку з цим виникла необхідність узаконити дане питання, тобто внести зміни до закону про митну службу, а також в інші нормативні акти. Чому це робиться, мені складно сказати. Все одно ми будемо присутні на кордоні, і митник за необхідності зобов`язаний буде нас викликати. Але він кликатиме тоді, коли побачить, що з контейнера хробак вилазить. Хіба це вірно? Ми категорично проти такого! Якщо Верховна Рада проголосує за такий закон, ми підкорятимемося, але вноситимемо свої пропозиції урядовими рішеннями.
Наприклад, на території Ростовської області (РФ) зареєстрована африканська чума свиней, а у нас 100 км. зона з РФ, на якій знаходиться 580 господарств, де міститься 310 тисяч свиней. Якщо людина їде до родичів, наприклад, в Луганську область, і везе в сумці 5 кг свинини, то митник може це і не відзначити, а ветспеціаліст зобов`язаний м`ясо вилучити. Я думаю, що ВР повинна розуміти необхідність захисту власних кордонів для непотрапляння в Україну різних інфекцій, які можуть привести до серйозних економічних втрат. І якщо африканська чума, боронь Боже, буде зареєстрована в Україні, це означатиме заборону експорту не тільки м`яса свиней, але й зерна, а сьогодні Україна його експортує більше 20 млн. тонн. Ви уявляєте, якими можуть бути наслідки? Тому я сподіваюся, що здоровий глузд при другому читанні цього законопроекту переможе.
- Сьогодні зарплата ветеринарного інспектора на кордоні складає близько 2 тис. грн. Чи може він утриматися від спокуси підписати дозвіл на ввезення неякісної сировини за певну «винагороду»?
Щоби подібне виключити, ми домагаємося перевірки ввезення рядом фахівців, у т.ч., й митниками.
- Яким чином посилюватиметься контроль якості продуктів харчування?
Ми вноситимемо пропозиції в Міністерство аграрної політики і Держспоживстандарт. На сьогодні в Україні діють ГОСТи, на мою думку, дуже м`які. Ми не можемо претендувати в цьому питанні на перші ролі, тому що ми за якість продукції не відповідаємо, за неї відповідає виробник відповідно до закону. Ми відповідаємо за безпеку, і навіть якщо ковбаса на 100% складається з соєвого порошку, це не відповідальність ветеринарної служби, ми відповідаємо за те, що з`ївши її, людина не отруїться. Ми ініціюватимемо посилення стандартів.
- Дякую за бесіду.


Посилання: http://economics.unian.net